Румунія та Польща заявили, що не готові розширювати транзит українського зерна через свої території, оскільки пріоритетом для них залишаються власні фермери. Про це 4 жовтня 2026 року повідомило видання Politico. Того ж дня міністр аграрної політики України Тарас Висоцький перебував у Брюсселі, де просив ЄС збільшити можливості для перевезення української агропродукції та виділити €1,1 мільярда на покриття транспортних витрат.
Логістика Бухареста на межі
Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчос пояснив, що надлишок українського зерна у поєднанні з низьким рівнем води на Дунаї вже перевантажує порти країни та заважає румунським фермерам продавати власні товари. «Інтереси наших власних фермерів залишаються пріоритетом. Але всі знають, що ми не можемо подвоїти кількість поїздів, не можемо подвоїти пропускну здатність доріг, залізниць та портів», — заявив Танчос. За даними Politico, Румунія намагається оптимізувати власну логістику; минулого місяця Бухарест підписав із Києвом меморандум про взаєморозуміння, який передбачає спрощення перетину кордону та розвиток залізничного сполучення.
Позиція Варшави та контекст блокади
Міністерство інфраструктури Польщі заявило, що «не планує запроваджувати жодних змін, спрямованих на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції». Речниця відомства Анна Шуманська підтвердила, що Польща «не має наміру вносити будь-які зміни» у цьому напрямку. Politico нагадує, що Польща, Словаччина та Угорщина вже забороняли імпорт українського зерна раніше. За словами Висоцького, через європейські залізничні, автомобільні та річкові маршрути вдається вивезти менш ніж половину українського експорту, а якщо блокада триватиме, цього року в Україні може залишитися до 35 мільйонів тонн зерна.
Залишити відповідь