24 серпня 2026 року Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора заочно повідомили про підозру начальнику Генерального штабу Збройних сил Росії, першому заступнику міністра оборони країни-агресора генералу армії Валерію Герасимову. Підозра стосується воєнних злочинів, які спричинили загибель людей під час удару по Києву.
Що встановлено слідством
За даними СБУ, Герасимов особисто командував наймасованішим обстрілом Києва в ніч на 2 липня 2026 року. У столиці застосували загалом 570 бойових одиниць — ударних дронів, гіперзвукових та балістичних ракет, зокрема «Циркон» та «Іскандер-М». Значних руйнувань зазнали понад 20 житлових будинків у різних районах міста.
Правова кваліфікація та міжнародний контекст
Слідчі Головного слідчого управління СБУ за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора кваліфікували дії Герасимова за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України — воєнні злочини, що спричинили загибель людей. Оскільки підозрюваний перебуває на території Росії, тривають комплексні заходи для притягнення його до відповідальності.
Контекстом справи є ордер на арешт Герасимова, виданий Міжнародним кримінальним судом у Гаазі у червні 2024 року. Тоді на підставі доказової бази української спецслужби була встановлена його безпосередня причетність до ракетних ударів по українській енергосистемі у 2022–2023 роках.
Дані про кількість загиблих і постраждалих унаслідок удару 2 липня різняться залежно від джерела: NV повідомляє про 30 загиблих і понад 90 постраждалих, Укрінформ наводить інші цифри, Бабель — ще інші. Ці дані потребують остаточного підтвердження.
Залишити відповідь